Sign In Sign-Up

Welcome!

Close

Would you like to make this site your homepage? It's fast and easy...

Yes, Please make this my home page!

No Thanks

  Don't show this to me again.

Close

Підготовка “щита миру-2000”

Яворівський полігон учора знову гостинно приймав натовських офіцерів. Для оцінки його готовності до багатонаціональних навчань “Щит миру-2000”, що відбудуться влітку цього року, туди завітала група представників штабу НАТО на чолі з бригадним генералом Гвідо Пальмері – головою комітету “Україна-НАТО” з питань ресурсів, стандартів і матеріального забезпечення. До складу делегації входить також капітан I рангу Лі Мерік – начальник відділу України та Росії МВШ НАТО та капітан II рангу Ніл Голт – офіцер МВШ НАТО.

Яворівський полігон є базовим для Західного оперативного командування Збройних Сил України. У 1999 році він сертифікований НАТО як навчальний полігон миротворчих сил. Навчання миротворчих сил проводяться в цьому регіоні з 1995 року. У навчаннях “Щит миру-2000”, які триватимуть з 8 до 22 липня цього року, як очікується, візьмуть участь військові з 43 країн.

Представники Північноатлантичного Альянсу в ході свого візиту оглянуть Яворівський навчальний центр миротворчих сил, звернувши особливу увагу на такі об’єкти: Центральне містечко, Гвардійське містечко, військове стрільбище, тактичне поле, танкова директриса. Гості зустрінуться з особовим складом україно-польського батальйону. Ступінь готовності полігону до навчань буде обговорено на зустрічі офіцерів альянсу з командувачем військ Західного оперативного командування Сергієм Чернілєвським.

Виконавши свою військову місію, офіцери НАТО мають намір приїхати до Львова, щоб помилуватися цим чудовим містом.
Л. П.

Аварія на продуктопроводі заводу “Поліолефін” ВАТ “Оріана” досі залишається головним екологічним лихом Львівщини. Адже досі населення Дрогобича, Трускавця та Стебника залишається без питної води. Щоб накреслити план вирішення цих проблем, у понеділок в с. Гірному Стрийського району відбулося позачергове засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке провів голова комісії, перший заступник голови облдержадміністрації Мирон Янків.

Комісія постановила створити спеціальну робочу групу, яку очолив заступник голови облдержадміністрації Василь Гладкіх. Про це повідомила прес-служба Львівської облдержадміністрації. До складу робочої групи увійшли заступники міських голів і заступники голів райдержадміністрацій з регіону, що постраждав внаслідок аварії, а також керівники відповідних управлінь – екобезпеки, водоканалів та ін. Група координуватиме подальшу ліквідацію наслідків аварії, організацію будівництва нитки водоводу від Львівського водозабору та проведення пошукових і науково-дослідних робіт з метою прогнозування розвитку надзвичайної ситуації.

У той же час концерну “Оріана” доручено спільно з Дрогобицьким управлінням водно-каналізаційного господарства продовжувати роботи з очищення каналів водозаборів “Гірне” та “Доброгостів” від нафтопродуктів. Управлінню екобезпеки спільно з санстанцією та лабораторією геохімії-екології Українського державного геологорозвідувального інституту доручено здійснювати регулярний контроль проб води у свердловинах водозабору і водопровідній мережі Дрогобича та Трускавця.
В. Г.

Учора Львівська обласна організація Конгресу українських націоналістів, як і обіцяла, влаштувала під стінами обласної ради пікет. О 10 годині ранку, саме коли усі народні обранці зібралися для проведення 12 сесії, коло трьох сотень осіб, серед яких були представники не лише КУНу, а й УРП, УКРП, ПУЄ, Комітету захисту прав громадян та Вільної профспілки, себто тих організацій, котрі вирішили приєднатися до організаторів, з плакатами та мегафонами вийшли на вулицю.

Вимоги пікетників, висунуті депутатам обласної ради, згрубша можна “розбити” на дві категорії: перша стосується соціально-економічного становища мешканців Львівщини, друга – незадоволення роботою деяких посадових осіб. Отже, на глибоке переконання організаторів цієї акції протесту, саме обласна рада мусить прийняти рішення, котре не допустило би підвищення тарифів на комунальні послуги та квартплату, оскільки “збільшувати ціни взагалі доцільно лише після підвищення заробітної плати, пенсій та соціальних виплат”. Вимагалося від депутатів також відновлення пільг на проїзд у пасажирському автотранспорті для ветеранів ОУН-УПА та політв’язнів, ініціювання питання перед Верховною Радою про урівнювання їх у правах з ветеранами другої світової війни.

Щодо другого умовного блоку вимог, то наразі пікетникам найбільше “не догодило” п’ятеро місцевих високопосадовців: голова відділу поновлення прав репресованих та реабілітованих ЛОДА Іван Гель, начальник управління АПК Петро Комар, заступник голови ЛОДА Тарас Федак, начальник регіонального відділення ФДМУ Степан Давимука, власне, сам голова облдержадміністрації, він же голова обласної ради Степан Сенчук. Що стосується чотирьох перших, то їхнє подальше перебування на нинішніх посадах організатори пікету через “очевидну невідповідність” вважають недоцільним, тож і вимагають їх негайного звільнення. Натомість до Степана Романовича вимагається вжити менш жорстких заходів – йому  пропонується, чи то пак від нього вимагається врешті визначитися й обрати якесь одне із займаних ним крісел. “Звертаємося до громадянина Сенчука С. Р., якщо він поважає Конституцію, з вимогою покинути президію й звільнити місце голови обласної ради як нелегітимний голова”, – йдеться у тексті вимог. Наступник кроком “протестантів” стане звернення до прокуратури області, яка, на їхню думку, повинна порушити проти Степана Сенчука кримінальну справу.

Зрештою, власне це останнє пікетникам, мабуть, і доведеться зробити, бо усі їхні вимоги, як і пікет загалом, залишилися традиційно проігнорованими.

Закінчення. Початок – стор. 1

Кажуть, що Василь Біжик неодноразово звертався до керівництва з вимогою оплатити роботу і навіть погрожував – якщо не підуть йому назустріч, то скоїть акт самоспалення. І трагедія таки сталася минулої ночі коло третьої години. Батько двох дочок узяв каністру зі спиртом, облив себе від грудей до ніг і підпалив. Полум’я розгорілося доволі швидко, але, на щастя, хтось із перехожих звернув увагу на палаючого чоловіка і викликав бригаду швидкої допомоги.

Згідно з нашою інформацією, Біжик напередодні у черговий раз звертався до керівництва, аби виплатили йому так звані “регресні” (це грошові виплати як відшкодування за втрату здоров’я). Пропрацювавши майже все життя на шахті, чоловік став інвалідом, отримавши професійне шахтарське захворювання – силікоз. Тому йому належали виплати, яких він не отримував вже більше двох років. На жаль, конкретної заборгованої суми з’ясувати не вдалося, але, як стверджують компетентні джерела, вона може коливатися від 500 гривень до кількох десятків тисяч.

Згідно з останньою інформацією, вчора Василь Біжик помер у Червоноградькій міській клінічній лікарні. За словами медиків, у чоловіка були термічні опіки першого і другого ступеня, знищено понад 60 відсотків покривних тканин.

У суботньому числі “Поступу” в матеріалі про угоду, укладену місцевими організаціями партії “Демократичний союз”, АПУ та СДПУ(о), нами абсолютно ненавмисне було подано цитати з проекту спільної декларації вищеназваних партій про те, що реально здійснити реформування країни можна лише за умови сильної президентської республіки, та про непідтримку підписантами місцевого самоврядування, якщо воно переростає в регіоналізм чи сепаратизм тощо. Однак, як з’ясувалося, проект цього документа в редакції Демсоюзу викликав сумніви двох інших партій, і в останній момент його було підкориговано. В остаточній версії вже не знайшлося місця якраз для тих фраз, що їх ми навели у своїй публікації. Зрештою, даємо можливість кожному ознайомитися з цим, безумовно, вартісним документом особисто.

Декларація

Здобуття Україною незалежності відкрило можливість кардинально змінити характер соціально-економічних та суспільно-політичних відносин, стати на шлях створення ринкової економіки та громадянського суспільства, побудови правової держави, реального забезпечення прав і свобод людини. Проте недовершеність здійснюваних реформ посилила суспільну кризу, недовіру до ідеї реформ, розчарування та апатію населення.

Президентські вибори 1999 року засвідчили, що домінуючими настроями в українському суспільстві і надалі залишаються вимоги проведення якнайшвидших змін у соціально-економічному та суспільно-політичному житті країни.

Курс Президента Леоніда Кучми на реформування держави має ретельно і завзято втілюватися в життя. Вже перші кроки в цьому напрямі – створення уряду реформаторів, реформування аграрного сектора, адміністративна реформа та інше – говорять про незворотність обраного народом України шляху: формування новітнього українського суспільства та входження його до європейського співтовариства.

Криза перших років незалежності не відвернула народ України від ідей свободи, демократії та ринку. Всі, хто відчуває в собі рішучість прискорити і оптимізувати курс реформ, довести їх до логічного завершення, впроваджують перетворення у суспільстві.

Лише спільними зусиллями ми зможемо досягти позитивних зрушень.

Ми закликаємо усі політичні партії регіону приєднатися до даної декларації. Спільними зусиллями ми збудуємо краще життя.

Голова ЛОО АПУ В.Снітинський, Голова Ради ЛОО партії “Демократичний союз”
О.Красівський, Голова ЛОО СДПУ(о) В.Шпіцер.

Про що писали газети 9 лютого

1920  рік

ВПЕРЕД

Троцький патроном київських українців

Як тільки червоні війська взяли Київ, влада в місті перейшла в руки “Ревкому”, тобто революційного комітету, на чолі котрого стоїть Іванів. Ставлення більшовиків до українців вельми лояльне. В Києві виходять наступні часописи: “Червоний прапор” і “Боротьба” (органи українських комуністів), офіційний орган уряду “Українські вісті” в українській мові, “Комуніст” в мові російсько-українській (?),  “Борьба” по-російськи (орган український лівих соціал-революціонерів) і врешті Glos Коmunisty по-польски – орган польскої комуністичної партії, редакторами якого є Фелікс Кон і Скарбек.

З початку лютого має відбутися загальний з’їзд Робітничих і Хлопських Рад, у котрому візьмуть участь всі українські партії, котрі стоять на плятформі уряду рад на Україні.

До Києва по його зайняттю приїхав Троцький, котрий офіційно засвідчив на мітингу, що “російські червоні війська, котрі знаходяться нині на території України, будуть там перебувати тільки до повного розгромлення Денікіна. Українці повинні тим часом організувати власну Совітську Червону Армію, а тоді повстане границя між “Соціалістичною Українською республікою Рад” і Російською Совітською республікою”.
 

1930

WIEK NOWY

Війна з таємним гуральництвом

В цілях якнайшвидшого подолання таємного гуральництва, а також інших злочинів і порушень на шкоду спіритусового монополю, Магістрат постановив призначити спеціальні грошові винагороди всім, хто в який-небудь спосіб спричиниться до виявлення таємних гуральників. Таємний вишинк спіритусу, приховування кількості спіритусу в гуральнях і ректифікаційних закладах, крадіж неоподаткованого спіритусу під час транспортування, неліцензований продаж, порушення урядових обмежень продажу, недбальство в облікових книгах – ось які порушення підпадають під розряд шкідливої діяльності. Про такі випадки належить негайно комунікувати Дирекції спіритусового монополю.

1940

ВІЛЬНА УКРАЇНА

Оголошення

При обласному Будинку Народної Творчості організуються ЗРАЗКОВІ КОЛЕКТИВИ ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ з різних галузей мистецтва, а саме оркестри, хор, танцювальний ансамбль, драматичний гурток, гурток художнього читання та масовики-затійники. Кожен, хто бажає працювати у вищезгаданих гуртках, повинен звернутися до обласного Будинку Народної Творчості з 10 до 16 години. Адреса: вул. Францішканська, 7 (нині – вул. Короленка. Пізніше у цій будові містився кінотеатр ім. Короленка, а нині – Російський культурний центр – Ред.).