Sign In Sign-Up

Welcome!

Close

Would you like to make this site your homepage? It's fast and easy...

Yes, Please make this my home page!

No Thanks

  Don't show this to me again.

Close

 Міністерство фінансів України не розглядатиме пропозиції про обмін облігацій зовнішніх комер–ційних позик, якщо до обміну буде представлено менше, ніж 85% від загальної суми облігацій, що підлягають обміну. Про це говориться в умовах обміну, опублікованих банком ING Barings за дорученням Мінфіну України. Згідно з документом, пропозиція про обмін розповсюджується на всю комерційну заборгованість України в іноземній валюті, оформлену облігаціями: в німецьких марках – на суму 1537,96 млн. з прибутковістю 16,00% річних облігаціями, що погашаються в лютому 2001 року; в євро – на суму 500 млн. з прибутковістю 14,75% річних облігаціями, що погашаються в березні 2000 року; в доларах США – на суму 73,750 млн. з прибутковістю 16,75% річних облігаціями, що погашаються в жовтні 2000 року; в доларах США – на суму 258,415 млн. облігаціями, що погашаються у вересні 2000 року; в доларах США – на суму 280 млн. з прибутковістю 8,5% річних (“газпромівки”), що погашаються в 2000-2001 роках. Деякі експерти заявили, що висунена Україною “умова 85% участі” є занадто жорсткою.

Глава РАТ “Газпром” Рем Вяхірєв заявив, що Україна продовжує несанкціонований відбір російського газу, який транспортується через її територію в Західну Європу. Так, за його словами, “за добу перебір газу Україною становить 100-120 млн. куб. м. Єдиним виходом із ситуації, що склалася, він бачить будівництво нових газопроводів з Росії до Європи через територію Білорусі. Вяхірєв нагадав, що одну лінію трубопроводу з Росії до Берліна через територію Білорусі вже збудовано і запроектовано ще одну. Метою їх спорудження є необхідність прийти до міжнародних правил постачання газу і “звільнити Україну від монополії на транспортування”.

Постачанню нафти в Україну заважають встановлені Києвом дуже високі тарифи на її транзит через українську територію, повідомив перший заступник міністра палива та енергетики РФ Олександр Кочнєв. Перший заступник міністра визнав, що небажання російських компаній постачати нафту в Україну пояснюється також необхідністю сплачувати експортне мито в розмірі 15 євро за тонну і податку на додану вартість, який не компенсується постачальникам. “Мінпаливенерго РФ намагається переконати російський уряд пом’якшити ці умови”, – зазначив співрозмовник АНІ. Він додав, що українська сторона здійснює аналогічні дії на рівні свого уряду. Кочнєв повідомив, що на сьогодні заявок на постачання нафти в Україну від російських компаній не надходило.

Українська делегація поїхала в Німеччину для переговорів про співпрацю в галузі експорту російської електроенергії в Західну Європу, де, можливо, зустрінеться з керівництвом РАТ “ЄЕС Росії”. Як повідомив представник РАТ “ЄЕС Росії” у Києві Володимир Петряєв, “керівництво РАТ також перебуває в Німеччині”, де планує підписати рамковий меморандум про технічне й економічне обґрунтування експорту, зокрема, будівництво і експлуатацію вставок постійного струму на території України. За словами Петряєва, раніше проведення переговорів і підписання відповідних договорів планувалося на 5 лютого у Києві. Однак українська сторона попросила перенести візит глави РАТ Анатолія Чубайса у зв’язку з хворобою прем’єр-міністра України Віктора Ющенка.

Триває боротьба за те, щоб “зберегти в українській власності” (так казав ще будучи прем’єром Валерій Пустовойтенко)  Миколаївський глиноземний завод. Основні дійові особи – пов’язана з російським мафіозі Левом Чорним та Борисом Березовським компанія Trans World Group (TWG) і російська промислово-фінансова група “Сибирский алюминий”. Найбільші досягнення нашої держави в боротьбі за МГЗ – це зміна директорів та відповідно перерозподіл впливу між цими двома “конторами”.

Нагадаємо в деяких деталях основні віхи цих багатостраждальних досягнень. Спочатку був Віталій Меншин. Довгий конфлікт із перевірками та всіма іншими атрибутами совкової зміни керівництва нарешті завершився успіхом, і влітку минулого року його викинули. Прийшов час на Миколу Набоку. Його прихід пов’язували з особливою любов’ю української влади до Trans World Group. Але і їх щастя тривало недовго – злетів з прем’єрства Пустойтенко, і Набоку теж “пішли”. Тепер маємо  Михайла Столяра. Відповідно примхлива фортуна прихилилася до “Сибирского алюминия”.

Проблема лише в тому, що кожному такому директору підприємство віддавалося майже в феодальне володіння, і тому за кожним таким переміщенням залишалися залишкові ефекти. Як-от судова тяганина, договори з тепер уже ворогами, котрі треба все ж таки виконувати. Не обминула подібна доля і останню зміну керівництва на підприємстві.

Після того, як МГЗ прихилилося до “Сибирского алюминия”, Trans World Group взяв і образився. Офшорна компанія Morley Trading Ltd., котра фактично є власністю TWG, звернулася до суду Женеви (Швейцарія) з позовом до керівництва ВАТ “Миколаївський глиноземний завод”, вимагаючи компенсації збитків у розмірі 145 млн. доларів.

Як стверджує компанія, згідно з укладеним влітку 1999 року п’ятирічним контрактом, МГЗ зобов’язаний реалізовувати 1 млн. т глинозему на рік через цю компанію. Morley також звинуватило керівництво МГЗ у незаконному використанні партії бокситів, заявляючи про права власності на них.

За інформацією Михайла Столяра, всі ці звинувачення не більші за шантаж, “відверту брехню” і не мають “нічого спільного з реальністю”, оскільки з початку року завод переробляв боксити зі складів, поставлені компаніями Newnicom Ltd. (Швейцарія) і Global Interholding Corp. (США). І ці компанії контролюються саме Меншиним, якому СБУ висунуло звинувачення у незаконному відкритті й використанні валютних рахунків за межами України. А основним постачальником бокситів на МГЗ зараз є один із найбільших акціонерів заводу (11% – за прем’єрства Пустовойтенка ця цифра офіційно не визнавалась) – група “Сибирский алюминий”.

“Звинувачення Morley на адресу МГЗ та його акціонерів не що інше, як складова PR-акції скандально відомої Trans World Group і Лева Чорного”, – каже віце-президент, “Сибирского алюминия”  Герман Ткаченко. І мета її – “приховати справжні розміри збитків МГЗ за період перебування там ставленика TWG”. Фінал цієї історії – в стилі “багаті також плачуть”: “ворогуючі сторони” вирішили помиритися. МГЗ прийняв пропозицію Morley продовжити постачання бокситів для підприємства. А офшорна компанія відмовилася від вимог щодо відшкодування збитків. Всі інші деталі ще в процесі обговорення.

Така ось “се ля ві”.

Закінчення. Початок – стор. 1

Федерація вже давно збирала матеріали, які б їй дозволили підготувати скаргу проти Польщі. Скаргу найближчим часом мають передати на розгляд Європейської Комісії. Не виключено, що між ЄС та США відбудуться з цього приводу консультації, оскільки масштаби польського музичного піратства обурюють як європейські, так і американські фонографічні компанії. Представники IFPI говорять, що до акції проти Польщі можуть виявити охоту приєднатися також виробники відеокасет та комп’ютерних програм.

Умови торгівлі інтелектуальною власністю становлять важливу частину угоди Всесвітньої організації торгівлі (ВТО). Польща, як член ВТО, зобов’язалася внести відповідні поправки щодо авторських прав у музичному бізнесі у своє законодавство до кінця 1999 року, але обіцяного не виконала. Новелізація закону про авторські права застрягла десь у сеймі. За підрахунками Федерації, польська неквапливість обходиться музичній промисловості у суму 15 мільйонів доларів на рік.

Торік музичне лобі мало подібні проблеми з Угорщиною. Та після тиску з боку ЄС на кандидатські країни мадяри швидко підлатали свої закони про авторські права. Польща, на подив правників Федерації, вирішення цієї справи відклала на пізніше. За що тепер і розплачуватиметься. З таким поблажливим ставленням до піратства полякам важко буде вести переговори про членство в ЄС.

Міжнародна музична промисловість особливо занепокоєна тим, що Польща останнім часом перетворилася на величезний ринок збуту для піратських компактів та касет з України, Чехії, Росії та Болгарії. За даними Федерації, протягом останніх кількох років продаж піратських записів у Польщі збільшився з 8,5 до 23 мільйонів компактів на рік. Між 1997 і 1999 роками збитки від музичного піратства зросли з 27 до 41 мільйонів доларів. Це вже був перебір, беручи до уваги, що загальна вартість польського музичного ринку складає 150-160 мільйонів доларів.

Федерація IFPI вимагає від Польщі посилити покарання за піратство і якнайшвидше внести відповідні зміни до законодавства. Як різко висловився один із представників Федерації, дозволяючи торгувати піратськими касетами, поляки сприяють фінансуванню вірменської мафії, відмиванню “брудних” грошей та торгівлі наркотиками. Музичне лобі твердить, що має докази того, що контрабанда та продаж нелегальних компактів перебувають в руках мафії з країн СНД. Головним постачальником вважається Україна (продуктивність нашого чорного ринку оцінюється в 75 мільйонів компактів на рік), a переправляють їх через Литву. Тим часом нам санкції з боку світової музичної промисловості не загрожують – Україна наразі не є членом ВТО і не мусить пристосовуватися до її вимог. Тож, як каже народна мудрість, немає такого злого, щоб нам на добре та не вийшло.

Президент Білл Клінтон представив учора на розгляд Конгресу США проект бюджету на 2000-2001 фінансовий рік на суму 1,84 трлн. доларів. Прогнозується, що профіцит федерального бюджету США складе через десять років 746 млрд. дол., а на період 2000-2001 років прогнозується профіцит у розмірі 184 млрд. дол. Клінтон пропонує збільшити витрати на 3,9% порівняно з поточним рівнем – для того, щоб компенсувати темпи інфляції в Сполучених Штатах упродовж наступного десятиріччя. Усі пропозиції до бюджету зроблені за умови, що приріст економіки складе від 2,6% до 3% на рік, що оцінюється провідними американськими економістами як “дуже консервативний прогноз”. Також пропонується збільшити оподаткування тютюнової продукції.

Офіційні представники Омана повідомили, що вони мають намір почати розвантаження нафти з російського танкера, затриманого минулого тижня патрульними кораблями ВМФ США у Перській затоці за підозрою у нелегальному експорті іракської нафти. Танкер знаходиться зараз в оманському порту Маськат. Після розвантаження він зможе вийти у відкрите море. Сполучені Штати тим часом посилюють заходи щодо дотримання заборони на експорт іракської нафти, запровадженої на основі санкцій ООН. Міністр оборони США Вільям Коен сказав, що операції перехоплення кораблів-порушників будуть посилені, оскільки з підвищенням цін на нафту почастішали і випадки контрабанди.

Керівництво швейцарської компанії Swatch Group, яка виготовляє відомі в усьому світі годинники, заявило, що збирається провести переговори про створення спільного підприємства з групою Prada про випуск нової марки годинника. Swatch Group не виключає також контактів з іншими відомими будинками моди на предмет створення нових торгових марок. Нагадаємо, що досвід співпраці з відомими модельєрами у Swatch Group вже є. Так, вже три роки функціонує спільне підприємство Swatch Group (95%) і американського будинку моди Calvin Klein – cK Watch Co. Ltd. На сьогодні cK Watch Co. Ltd. має 10 тис. торгових точок у 37 країнах світу, обсяг виробництва торік склав 1 млн. штук годинників, а обіг – понад 90 млн. дол., повідомляє Le Temps.

Компанія Standard&Poor’s Corp. спільно з німецькою біржею, Нью-Йоркською фондовою біржею і Токійською фондовою біржею розробила новий індекс для міжнародних компаній – Global 100 S&Р. Введення нового показника S&Р, який відображатиме діяльність найбільших міжнародних корпорацій, аналогічне введенню торік індексу Global Titans від Dow Jones&Co. Відмінність цих індексів полягає в тому, що новий показник включає дані, які показують співвідношення сил у галузі, і вимірюється за кількістю акцій, які реально присутні на фондовому ринку, а не за загальною ринковою капіталізацією корпорацій. Наразі ще невідомо, де і коли Global 100 буде введений. Індекс буде розраховуватися у доларах США, а ціни оновлюватимуться безперервно упродовж торгового дня. Сполучені Штати включили в індекс 39 видів акцій, Японія – 12, Великобританія – 11, а Німеччина – 8. З них 28% – це акції компаній технологічного сектора.

Фармацевтичні компанії Pfizer і Warner-Lambert офіційно оголосили, що підписали угоду про злиття. Компанія American Home Products, з якою Warner-Lambert планувала злиття до втручання Pfizer, отримає 1,8 млрд. дол. як компенсацію за нереалізовану операцію. Акції всіх трьох компаній підвищилися. Як зазначає інвестиційний банк ABN Amro, придбання Warner-Lambert посилить науково-дослідний підрозділ Pfizer і підвищить ефективність маркетингової політики компанії, що важливо у зв’язку з посиленням конкуренції для її основних продуктів.