Sign In Sign-Up

Welcome!

Close

Would you like to make this site your homepage? It's fast and easy...

Yes, Please make this my home page!

No Thanks

  Don't show this to me again.

Close

краєвид
Генеральний прокурор України Михайло Потебенько заперечує наявність зв’язку між тими фактами, що Ольга Колінько пішла з посади заступника Генерального прокурора і що Юлію Тимошенко призначили віце-прем’єром. Раніше деякі ЗМІ поширили інформацію про те, що О. Колінько, яка розслідувала справу про “Єдині енергетичні системи України” (цю структуру очолювала Ю. Тимошенко), була вимушена піти з Генпрокуратури у зв’язку з призначенням Ю. Тимошенко віце-прем’єром.
 

Шевченківський районний суд Києва задовольнив позов керівництва Асоціації народних депутатів України до Національної телекомпанії України про захист честі, гідності і ділової репутації. Cуд визнав неправдивим і неправомірним використання відеофрагменту про відкриття шахового турніру “Парламентська партія”, що відбувся 27 грудня 1996 року в приміщенні Верховної Ради, у програмі “Досьє”, яка вийшла в ефір на Першому національному каналі 1 і 3 липня 1999 року в сюжеті про приватизацію об’єктів нерухомого майна парламенту України. Cуд зобов’язав НТКУ виплатити як компенсацію за моральну шкоду по 5 тис. грн. кожному з чотирьох позивачів.
 

МЗС РФ висловило тривогу в зв’язку з розвитком ситуації навколо російської мови і культури в Україні. Як підкреслюється в повідомленні, “схоже, що деякі сили в Україні збираються створити небачений досі в Європі феномен – зробити рідну для переважної кількості населення мову, по суті, ізгоєм, звести її до маргінального рівня, а можливо, і взагалі витіснити”. Як інакше, говориться в повідомленні, можна розцінити той факт, що за грудневим рішенням Конституційного суду України, яким істотно урізане правове поле для нормального, відповідного європейським стандартам функціонування російської мови, робляться кроки щодо негайного адміністративного втілення в життя цих нових, з дозволу сказати, стандартів”.
 

Учора відбувся установчий з’їзд Партії промисловців та підприємців України (ПППУ). На з’їзд прибуло 296 з 352 обраних на обласних конференціях делегатів, які представляють усі регіони України. Виступаючи на з’їзді, голова оргкомітету новоствореної партії, президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах підкреслив, що головна мета членів ПППУ – зупинити спад виробництва в Україні і на умовах державного протекціонізму боротися за позиції на ринках вітчизняного товаровиробника, щоб покласти край системній кризі і забезпечити входження України в число передових країн світу.
 

Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони України Володимир Горбулін не виключає можливості своєї участі в роботі нової структури, що створюється при Президентові країни. Він повідомив, що таку структуру, “чи буде це рада, чи інший орган, повинен очолити Президент”. Сам В. Горбулін готовий брати участь у роботі цього органу. Зараз В. Горбулін відпочиває і, за його словами, найближчим часом збирається провести прес-конференцію.
 

Новий ближньомагістральний літак Ан-140 завершує льотно-сертификаційні випробування, заключна стадія яких проходила з середини січня в умовах низьких температур у Якутії (Російська Федерація). Прибуття літака до Києва очікується 11 лютого. У ході останнього етапу випробувань в Якутії своє зацікавлення літаком уже підтвердили авіакомпанії “Газпром-Авиа”, “Тюмень-Авиатранс”, “Тюменские авиалинии”, “Башкирские авиалинии”, “Самара”. На авіаринку на новий літак уже зроблено 230 попередніх замовлень.
 

У січні правоохоронні органи перешкодили діяльності 87 організованих злочинних угруповань, до яких входило 327 осіб. Членів цих злочинних угруповань підозрюють у здійсненні 567 злочинів, у тому числі – в організації чотирьох озброєних банд, скоєнні 9 вбивств, вчиненні 38 розбоїв, 73 здирств. Усього в січні цього року в Україні зареєстровано 42 тис. злочинів, з яких 31 тис. – по лінії кримінального розшуку. Загальне розкриття злочинів становить 79,7%, у тому числі по лінії кримінального розшуку – 81,6% (торік цей показник становив 81,1%).

На рахунках екс-прем’єра України Павла Лазаренка налічується більш як 250 млн. USD, повідомив Генеральний прокурор України Михайло Потебенько. Ще понад 12 млн. USD екс-прем’єр “поклав у кишеню заздалегідь”, до відкриття цих рахунків. Потебенько назвав блефом інформацію про те, ніби Лазаренко, перебуваючи у в’язниці Сан-Франциско, свідчив про причетність до незаконної діяльності керівників української держави. Таким чином, варто забути про натяки на шановного нардепа Волкова та інших з оточення Президента.

Невтомна Служба безпеки України з’ясувала, що Павло Іванович мав не один, а п’ять панамських паспортів. Усього ж на ім’я Лазаренка виписано 8 дипломатичних паспортів, а ще – 1 службовий і 1 закордонний паспорт громадянина України. Між іншим, за кордон він виїжджав частіше, аніж ходив по молоко: тільки з 1991 по 1998 рік екс-прем’єр 2 рази побував у Панамі, 14 разів – у Швейцарії, 12 разів – у США. Загалом за ці 7 років “заслужений панамець України” аж 77 разів виїжджав за межі “неньки”. На звання “почесних мандрівників” претендує й уся його родина, яка також має панамські паспорти.

А поки швейцарське правосуддя роздумує над долею Лазаренка і його “партнерів”, СБУ оприлюднила нові цікаві факти з біографії нашого героя. У 1993 році керівник агрофірми “Наукова”, а нині нардеп Микола Агафонов перерахував на рахунок Лазаренкової фірми Lip Handel AG 1,25 млн. USD. За це голова Дніпропетровської облради Лазаренко дозволив “Науковій” експортувати металопродукцію і сировину та ще й виділив 2 млрд. грн. У 1996 році прем’єр Лазаренко доручив ФДМУ надати агрофірмі кредит у 10,97 млн. USD для закупівлі за кордоном племінного молодняку – і лише під 4% річних. Фірму “Дніпронафта” за якихось 1,55 млн. USD було звільнено від податків на прибуток, “Агропостачбуд” просто перекидала гроші на рахунки підприємливого “панамського” бізнесмена. Ще майже мільйон “зелених” привласнила фірма “ЛАКИ” (ЛАзаренко-КИриченко), яка торгувала збірними будиночками, імпортувала пальне для АЕС, нафту, металопродукцію, спекулювала на ринку цінних паперів та експортувала електроенергію. До неповернення валютної виручки причетні й компанії “Сільгосптехімпорт” та “Анхім”, теж близькі до Лазаренка.

Деркач також нагадав про те, як завдяки втручанню прем’єра Петро Кириченко в 1996 році був звільнений з-під арешту в Польщі, де він був затриманий правоохоронними органами за підозрою у вбивстві. Роль посередника у цій справі відіграв начальник консульського управління МЗС Василь Коваль, засуджений згодом за знищення кримінальної справи і речових доказів проти Кириченка.

Хоча в парламенті ситуація зовні нормалізувалась, Верховну Раду просто роздирають внутрішні протиріччя. Права більшість робить вигляд, що йде нормальний робочий процес, ліва меншість уперто бореться за свої права, намагаючись залучити до цього навіть органи правосуддя. Крайніми наразі видаються Президент і Конституційний суд.

Рішення, прийняті більшістю в Українському домі 21 січня і 1 лютого, занадто невигідні для “меншовиків”, вони їм – неначе кістка поперек горла. Комуністи діють у кількох напрямках: наполягають на створенні тимчасової комісії з дослідження парламентської кризи та на якнайшвидшому розгляді Конституційним судом питання правомірності рішень більшості. Незважаючи на оцінку Мін’юсту (щоправда, невідомо, чому він мав її давати) про законність цих рішень, КС теоретично може їх “зарубати”. Якщо ж КС відмовиться брати до розгляду цю справу, комуністи, як заявив нардеп від КПУ Георгій Крючков, дістануть підтвердження нелегітимності рішень більшості. І тут же обмовився, що підстави для відмови КС таки має, оскільки розглядає питання про конституційність актів Верховної Ради. Стосовно ж створення комісії, то це може відбутися сьогодні – пропонується, щоб 20 депутатів з числа обох “палат” під керівництвом двох співголів до 18 лютого подали звіт та висновки щодо ситуації в парламенті.

Як завжди, оригінальними хотіли бути прогресивні соціалісти – мало того, що їхня фракція відмовилася брати участь у засіданні, Марченко ще й підбурював ліве крило парламенту не брати участі в жодних комісіях і засіданнях парламенту, бо таким чином “буде визнано правомірність роботи більшості в Українському домі”. Добре, що хоч голодувати припинили. Ліві ж і без того були пасивні – в залі зареєструвалися 242 депутати, тоді як біля столів реєстрації отримали документи 302 парламентарії. Однак це не завадило Олександрові Морозу заявити про опозиційність фракції СПУ до більшості, водночас вітаючи її створення. Та й Ткаченко з Мартинюком окупували окрему ложу сесійної зали. До речі, дії обох колишніх керівників парламенту, які “перешкоджали виконанню рішень більшості”, а також аналогічні дії лівої меншості популярний у парламентських колах Печерський райсуд визнав неправомірними. Натомість нардеп Сергій Головатий не знає законодавчих положень, які б передбачали оскарження дій інших депутатів у суді. Олександр Мороз вважає, що райсуд не має права втручатись у дискусійні з точки зору Конституції речі. А Петро Симоненко вбачає у цьому рішенні роботу на замовлення.

Із підсумків учорашнього сесійного дня виділимо лише прийняття за основу законопроекту Романа Безмертного “Про всеукраїнський референдум”, положення якого практично не суперечать відповідному президентському указу. Отже, більшість упевнено крокує пропрезидентським курсом. Тому КС, очевидно, не сумніватиметься в легітимності її рішень 21 січня і 1 лютого – в іншому випадку всі доленосні події кінця січня не матимуть жодного сенсу. Сам факт переголосування тих рішень, не говорячи про можливі повороти депутатської долі (як у випадку із затвердженням Пустовойтенка прем’єром), буде прямим підтвердженням їх нелегітимності. А Президент (при великому бажанні) може в будь-якому випадку розпустити Верховну Раду – при обох варіантах можна віднайти неправомірні дії депутатів.

Закінчення. Початок – стор. 1

Але претензії депутатів – це тільки декларації, хоча й обвинувачувальні. Набагато серйозніші наслідки може мати приціл Генеральної прокуратури, яка ні з того ні з сього вирішила згадати старе і повернулася до розгляду вже нібито відпущених гріхів Ткаченка – в часи, коли він очолював асоціацію “Земля і люди”. Дійсно, були там неповернені кредити в сумі 70 мільйонів доларів США. Але ж справу закрили. Хоча якщо врахувати, хто Ткаченко тепер, то такий крок Генпрокуратури виглядає логічно. Щоправда, Генпрокурор Михайло Потебенько називає інші мотиви, “виходячи з необхідності розібратися в обґрунтованості прийнятого раніше рішення”. Проте чому виникла така “необхідність”, пан Потебенько пояснити не зміг.

Але повернемося до “Землі і людей”. Нагадаємо, що у 1993 році асоціація “Земля і люди”, очолювана О. Ткаченком, домоглася отримання американського кредиту для реалізації програми вирощування кукурудзи американських сортів. Гібридне насіння було адаптоване тільки для
4 областей України, однак до реалізації угоди залучено більш як 800 радгоспів і колгоспів країни. Понад 60% цих господарств зазнали збитків, через що “Укрексімбанк” був вимушений виплатити американській стороні 50 мільйонів доларів США.

Коментарі для екс-спікера від таких подій можуть бути не лише невтішними, а навіть і загрозливими. Чи не простежується тут знайомий сценарій минулого року, який змусив іншого колишнього – Павла Лазаренка – терміново зібрати валізи і чкурнути якнайдалі від небезпечної неньки України? Якщо так, то й Олександру Миколайовичу не зле буде подбати про панамський або ще якийсь паспорт. Або навіть пошукати і можливий притулок серед степів іншої селянської держави, де для вирощування кукурудзи будуть ліпші кліматичні умови.
Отже, боротьба з корупцією (а заодно і з політичними опонентами) триває. Але шкода, що депутатський і прокурорський контроль у нас знову запізнився: мовляв, розтрату знайшли, а гроші... Навіть якщо всі помічені парламентаріями порушення справді “дуже серйозні”, а знову відкрита Генпрокуратурою справа проллє світло на темну справу асоціації “Земля і люди”, навряд чи в діях слідчих переважаючим чинником стане бажання знайти злочин – і покарати, а не скомпрометувати екс-спікера. У порівнянні з Павлом Івановичем для Ткаченка є щастям, що його переслідують вже після виборів, і що він не має таких амбіцій, як екс-прем’єр. Проте і його падіння не залишиться без суспільної потреби. Адже нині українському керівництву потрібен слухняний парламент із деморалізованими і пасивними лівими. Тому вірогідніше, що задумана політична смерть Ткаченка буде довгою, справи на нього відкриватимуться і закриватимуться, неначе двері. Бо йдеться не тільки про окремо взятого політика, а й про лівий табір – і взагалі про ліву ідею. Аби після поразки Симоненка на президентських виборах (а потім і програшу лівої меншості у міжпарламентській штурханині за допомогою дискредитації лівих лідерів) добити “гідру” остаточно.

Як і було обіцяно, Президент України Леонід Кучма отримав листа від Генерального секретаря Парламентської Асамблеї Ради Європи Рассела-Джонстона. Однак, за твердженням прес-секретаря глави держави Олександра Мартиненка, у ньому “абсолютно не йдеться” про майбутній всеукраїнський референдум.

Ця заява стала прикрим прикладом “неточності” президентського прес-секретаря, коли член української делегації в ПАРЄ Сергій Головатий поширив у Києві текст листа глави Асамблеї на ім’я Президента України. У листі голова ПАРЄ підкреслює, що хоч “якими би позитивними” не були кроки у виконанні Україною зобов’язань перед Радою Європи, він зобов’язаний висловити своє занепокоєння у зв’язку з подіями навколо референдуму. Відтак Асамблея наполягає на тому, щоб будь-яка така зміна державного устрою здійснювалася “відповідно до існуючих конституційних положень”. ПАРЄ збирається обговорити події в Україні у зв’язку з референдумом на черговій сесії 3-7 квітня, спираючись на висновки Венеціанської комісії і повідомлення своїх доповідачів, які прибудуть в Україну в лютому.

Тим часом  процес референдуму триває далі. Верховна Рада України вчора розглянула три альтернативні законопроекти про референдуми й ухвалила рішення прийняти за основу законопроект представника фракції НДП Романа Безсмертного. Його документ, зокрема, визначає, що предметом всеукраїнського референдуму можуть бути 4 питання: затвердження законопроектів про внесення змін до 1, 3 і 12 розділів Конституції; прийняття, зміни або скасування законів або їх окремих положень; розв’язання питань про зміну території України і розв’язання інших питань загальнодержавного значення.

Водночас низка депутатів під час обговорення висловилися проти прийняття запропонованих законопроектів, зокрема, представник групи “Незалежні” Сергій Головатий заявив, що всі три законопроекти суперечать Конституції, оскільки на всеукраїнський референдум не можуть виноситися питання про прийняття або скасування законів. Депутат також підкреслив, що шляхом проведення референдуму не можна вносити зміни до Конституції “напряму”.
О. К.

Проти 7 депутатів Верховної Ради України порушено кримінальні справи за ознаками корупції і причетності їх до економічних злочинів. Про це в середу на прес-конференції у Києві повідомив глава Служби безпеки України Леонід Деркач. За його словами, найближчим часом ці документи будуть передані до парламенту.
Він пояснив, що раніше матеріали слідства не були передані до Верховної Ради, оскільки “деякий час у парламенті їх нікому було передавати”.

Л. Деркач також повідомив, що СБУ має в своєму розпорядженні “всі докази” у справі колишнього керівника одного з регіональних передвиборних штабів Олександра Мороза Сергія Іванченка. “Усе буде, чекайте. А те, що Олександр Мороз дуже хвилюється, нам дуже приємно, оскільки ми знаємо, чому”, – сказав Л. Деркач журналістам, коментуючи депутатське звернення лідера соціалістів О. Мороза до Генпрокурора в зв’язку з розслідуванням справи С. Іванченка.

Говорячи про хід розслідування замаху на мера Вінниці Дмитра Дворкіса, міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко повідомив про “нові обставини, що з’явилися, які дозволяють розраховувати на те, що справу буде розкрито”. Ю. Кравченко повідомив, що в середу свідкам будуть пред’явлені для огляду деякі речові докази. “Якщо буде позитивна реакція, думаю, справу буде розкрито”, – додав він.
Міністр також повідомив, що “свіжих фактів” у розслідуванні справи про вбивство начальника Південно-Західної залізниці Бориса Олійника поки що немає.

Водночас, відповідаючи на запитання про те, чи відомі замовники давнього замаху на Павла Лазаренка, Ю. Кравченко зазначив, що в цьому випадку “ситуація більш заплутана”. За словами міністра, “всі крапки над “i” будуть розставлені, коли П. Лазаренко поцілує рідну землю”.
М. В.